1 February 2014

What the West should know about the Euromaidan's far right element - translations

My brief post "What the West should know about the Euromaidan's far right element" has been translated into German, Russian, Greek and Ukrainian:

Was der Westen über die extreme Rechte auf dem Euromaidan wissen sollte

Viele Menschen aus dem Westen stellen Fragen über die Rolle der ukrainischen Ultranationalisten bei den Euromaidan-Protesten in Kiew. Einige angeblich linke Websites wie die World Socialist Web Site veröffentlichen eklatante Lügen über die Euromaidan-Proteste und die Rolle der extremen Rechten. Diese Websites reden russischen Imperialisten das Wort, die alles tun, was sie können, um die Ukraine ihrer bereits geschwächten Unabhängigkeit zu berauben.

1. Wie ich bereits im Artikel „The Ukrainian revolution is european and national“ („Die ukrainische Revolution ist europäisch und national“) schrieb, ist der Euromaidan unter anderem eine nationale Revolution gegen den Imperialismus des Kremls und ein nationalistischer Aufstand gegen Russlands zerstörerischen Einfluss auf die Ukraine. Der Großteil an Unterstützung für die ukrainische extreme Rechte kommt von Bürgern, die kein rechtsextremes Gedankengut pflegen, die es aber nach einer wirklichen Unabhängigkeit der Ukraine verlangt. Das bedeutet, dass es erst möglich werden wird, die extreme Rechte zu neutralisieren, wenn die Ukraine völlige nationale Unabhängigkeit erlangt. Die ständige Bedrohung der ukrainischen Staatlichkeit ist es, die der extremen Rechten Zulauf verschafft, nicht etwa eine vermeintliche Zunahme von rechtsextremen Ansichten in der ukrainischen Gesellschaft. Wie Roger Griffin in Modernism and Fasicsm schrieb, kann es insbesondere aufgrund von „Besetzung, Kolonisierung oder Akten der Aggression, die [eine Gesellschaft] von anderen Gesellschaften erleidet“ zu einem Erstarken von Faschismus kommen (S. 104). Somit sollte ein Kampf gegen Faschismus in der Ukraine immer synonym sein mit dem Kampf gegen die Versuche, das Land zu kolonialisieren. Wer diese beiden Themen zu trennen versucht oder einseitig gegen die ukrainische extreme Rechte schlägt, ohne die dringliche Notwendigkeit einer nationalen Unabhängigkeit anzuerkennen, muss bei seinen Versuchen, die extreme Rechte zu neutralisieren, scheitern. Solche Versuche können die Situation sogar verschlimmern.

2. Zwar ist es richtig, dass die ukrainische extreme Rechte gegen das korrupte und autoritäre Regime von Viktor Janukowitsch und die brutale Polizei, die Demonstranten misshandelt und foltert, Gewalt befürwortet und auch angewendet hat, doch ist die extreme Rechte nicht die einzige gewalttätige Kraft auf dem Euromaidan. Ihr angeschlossen haben sich viele ukrainische Linke und Demokraten, die durch das Ausbleiben von Erfolgen bei dem anfangs gewaltlosen Widerstand gegen das Abrutschen des Landes in eine offene Diktatur radikalisiert wurden. Die Mehrheit der Protestierenden, sich auf Kiews eisig kalten Straßen zusammenfinden, sind Janukowitschs zynischer Ignoranz gegenüber ihren Forderungen überdrüssig und wütend über die Brutalität der Polizei. Ihre Radikalisierung ist eine traurige Reaktion auf die Politik und die Taten des Regimes, die den Anstoß zu einem Nichtangriffspakt zwischen der extremen Linken und der extremen Rechten in der Ukraine gegeben haben, welche sich nun auf derselben Seite der Barrikaden wiederfinden. Kommentatoren, die Gewalt auf dem Euromaidan ausschließlich mit der extremen Rechten in Verbindung bringen, spielen die Ursachen der Radikalisierung der Proteste auf dem Euromaidan herunter und entlasten – gewollt oder ungewollt – das autoritäre Regime von Janukowitsch.

Übersetzer: Tobias Ernst



Что необходимо знать Западу об ультраправых на Евромайдане

Много кто на Западе спрашивает об участии украинских радикальных националистов на киевском Евромайдане. Некоторые якобы левые сайты вроде World Socialist Web Site (Всемирная Социалистическая Сеть) опубликовали откровенную ложь о Евромайдане и роли праворадикалов в этих протестах. Подобные сайты пытаются ублажить российских империалистов, которые каждый день делают все для того, чтобы лишить Украину ее и без того слабой независимости.

На данный момент есть две вещи, которые Западу необходимо понять относительно радикальных украинских националистов в контексте Евромайдана.

1) Как я писал раньше в статьи “Украинская революция является европейской и национальной”, Евромайдан, кроме всего прочего, является национальной революцией против кремлевского империализма и национальным восстанием против деструктивного влияния России на Украину. Большинство людей, которые поддерживают украинских крайне правых, не разделяют их взглядов, однако стремятся к подлинной независимости Украины. Это значит, что крайне правых будет возможно нейтрализовать лишь после того, как Украина обретет национальную независимость. Радикальный национализм укрепляется из-за постоянной угрозы украинской государственности, а не из-за предполагаемого роста крайне правых взглядов в украинском обществе. Роджер Гриффин написал в своей книге "Модернизм и Фашизм", что рост популярности фашизма может произойти, в частности, из-за “оккупации, колонизации или актов агрессии причиненных [обществу] другими обществами” (стр. 104). Таким образом, борьба против фашизма в Украине всегда должна идти бок о бок с борьбой против попыток колонизировать страну. Те, кто разделяет две эти борьбы или критикует украинских крайних правых, не признавая при этом срочную необходимость национальной независимости, никогда не станут успешными в своих попытках нейтрализовать правых радикалов. Более того, они могут сделать ситуацию еще хуже.

2) В то время как украинские радикальные националисты одобряли и использовали насилие против коррумпированного и авторитарного режима Виктора Януковича, а также жестокого поведения милиционеров, которые били и пытали протестующих, они не являются единственной боевой силой Евромайдана. На улице Грушевского к ним присоединились многие украинские левые и демократы, которые тоже радикализируются из-за отсутствия успехов ненасильственного сопротивления в стране, сползающей в диктатуру. Большинство протестующих, вышедших на улицы в лютый мороз, устали от циничного игнорирования своих требований Януковичем и возмущены жестокостью милиции. Их радикализация – это печальный ответ на политику и действия власти, которые дали импульс для заключения пакта о ненападении между украинскими радикальными правыми и левыми, находящимися сейчас по одну сторону баррикад. Те комментаторы, которые связывают жестокость на Евромайдане исключительно с крайне правыми националистами, преуменьшают причины радикализации протестов и – сознательно или неосознанно – оправдывают авторитарный режим Януковича.

Перевод: Олег Науменко

Τί θα έπρεπε να γνωρίζει η Δύση για τα ακροδεξιά στοιχεία της διαμαρτυρίας στο Κίεβο (Euromaidan)

Πολλοί στη Δύση ρωτούν για τη συμμετοχή των ουκρανών ακροδεξιών στις διαδηλώσεις του Κιέβου Euromaidan. Μερικές ιστοσελίδες της αριστεράς, όπως το World Socialist Web Site, δημοσίευσαν κραυγαλέα ψέματα σχετικά με τις διαμαρτυρίες Euromaidan και τον ρόλο που η ακροδεξιά παίζει σε αυτές. Αυτές οι ιστοσελίδες προσπαθούν να κατευνάσουν τους ρώσους ιμπεριαλιστές που κάνουν ό,τι μπορούν για να στερήσουν από την Ουκρανία την ήδη αποδυναμωμένη ανεξαρτησία της.

Αυτή τη στιγμή, υπάρχουν δύο πράγματα που η Δύση θα έπρεπε να καταλάβει για την ουκρανική ακροδεξιά στο πλαίσιο της Euromaidan.

1. Όπως ήδη έγραψα στο άρθρο “Η ουκρανική επανάσταση είναι ευρωπαϊκή και εθνική”, το Euromaidan είναι, μεταξύ άλλων, μια εθνική επανάσταση ενάντια στον ιμπεριαλισμό του Κρεμλίνου και μια εθνικιστική εξέγερση εναντίον της καταστροφικής επιρροής της Ρωσίας στην Ουκρανία. Το μεγαλύτερο ποσοστό υποστήριξης στην ουκρανική ακροδεξιά προέρχεται από αυτούς τους πολίτες που δεν συμμερίζονται τις απόψεις της ακροδεξιάς, αλλά που επιθυμούν την ανεξαρτησία της Ουκρανίας. Αυτό σημαίνει ότι ο μόνος τρόπος για να εξουδετερωθεί η άκρα δεξιά θα είναι αφότου η Ουκρανία κερδίσει την εθνική της ανεξαρτησία. Η ακροδεξιά τροφοδοτείται από τη συνεχή απειλή στην ουκρανική κρατική υπόσταση και όχι από την υποτιθέμενη ανάπτυξη των ακροδεξιών απόψεων στην ουκρανική κοινωνία. Όπως Roger Griffin έγραψε στο Μοντερνισμός και του Φασισμός, η άνοδος του φασισμού μπορεί να συμβεί, συγκεκριμένα, λόγω της “κατοχής, του εποικισμού ή των επιθετικών πράξεων που υπέστη [μία κοινωνία] από άλλες κοινωνίες” ( σελ. 104 ). Έτσι, ο αγώνας ενάντια στον φασισμό στην Ουκρανία θα πρέπει πάντα να είναι συνώνυμος με την πάλη ενάντια στις προσπάθειες εποικισμού της χώρα. Εκείνοι που διαχωρίζουν αυτά τα δύο ζητήματα ή πατάζουν την ουκρανική ακροδεξιά χωρίς να αναγνωρίζουν την επείγουσα ανάγκη για εθνική ανεξαρτησία δεν πρόκειται ποτέ να επιτύχουν στην προσπάθειά τους να εξουδετερώσουν την ακροδεξιά. Επιπλέον, μπορούν να κάνουν την κατάσταση χειρότερη.

2. Ενώ η ουκρανική ακροδεξιά πράγματι ενέκρινε και χρησιμοποίησε βία ενάντια στο διεφθαρμένο και αυταρχικό καθεστώς του Βίκτορ Γιανουκόβιτς και την βίαιη αστυνομία που καταχράται και βασανίζει διαδηλωτές, δεν είναι η μόνη βίαιη δύναμη της Euromaidan. Ενωμένοι μαζί τους είναι πολλοί αριστεροί και δημοκράτες Ουκρανοί που έχουν ριζοσπαστικοποιηθεί από την έλλειψη προόδρου της μη βίαιης αντίστασης στην ολίσθηση της χώρας σε μία ολοκληρωτική δικτατορία. Η πλειονότητα των διαδηλωτών που βγαίνουν στους κρύους δρόμους του Κιέβου έχουν κουραστεί από την κυνική περιφρόνηση των αιτημάτων τους από τον Γιανουκόβιτς κι έχουν εξοργιστεί από την αστυνομική βαρβαρότητα. Η ριζοσπαστικοποίησή τους είναι μια θλιβερή απάντηση στις πολιτικές και τις πράξεις του καθεστώτος που οδήγησαν στο σύμφωνο μη-επίθεσης μεταξύ ακροαριστερών και ακροδεξιών, κάνοντάς τους να είναι σήμερα στην ίδια πλευρά των οδοφραγμάτων. Αυτοί οι σχολιαστές που συνδέουν τη βία του Euromaidan αποκλειστικά με την ακροδεξιά κρύβουν τις αιτίες ριζοσπαστικοποίησης των διαδηλώσεων και, θέλοντας ή μη, δικαιώνουν το αυταρχικό καθεστώς του Γιανουκόβιτς.

Translation: Sofia Tipaldou

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Сьогодні є дві речі, які Заходу потрібно зрозуміти про українських радикальних націоналістів у контексті Евромайдану.

1) Як я писав раніше у статті "Українська революція є європейською і національною", Евромайдан, окрім інших речей, є національною революцією проти кремлівського імперіалізму та національним повстанням проти деструктивного впливу Росії на Україну. Більшість людей які підтримують українських радикальних націоналістів, не поділяють їх поглядів, але прагнуть до істинної незалежности України. Це означає, що крайніх правих можна буде нейтралізувати тільки після того як Україна отримає національну незалежність. Радикальне праве крило зміцнюється постійною загрозою українській державності, а не передбачуваним зростанням правих поглядів в українському суспільстві. Так, Роджер Ґрифін написав в своїй книзі "Модернізм та Фашизм": підйом фашизму може відбутися, зокрема, через "окупацію, колонізацію, або акти агресії завданих  [суспільству] іншими суспільствами". Таким чином, боротьба проти фашизму в Україні завжди має бути тотожною боротьбі проти спроб колонізувати країну. Ті, хто відокремлює ці два питання, або критикує українських крайніх правих, але не бачить термінової необхідністи національної незалежности, ніколи не будуть успішними в своїх спробах нейтралізувати радикальних правих. Ба більше, вони можуть зробити ситуацію ще гіршою.

2) Попри те, що українські радикальні націоналісти схвалювали й застосовували насильство проти корупційного та авторитарного режиму Віктора Януковича і жорстоких міліціянтів, які били й катували протестувальників, вони не єдина бойова сила Евромайдану. На вулиці Грушевського до них приєдналось багато українських лівих та демократів, які радикализувалися через відсутність успіхів ненасильницького опору в країні, що сповзає в диктатуру. Більшість протестувальників, що вийшли на вулиці у люті морози втомилися від цинічного іґнорування Януковичем їхніх вимог та були обурені міліцейською жорстокістю. Їхня радикалізація - це сумна відповідь на політику і дії влади, що дали поштовх до пакту про ненапад між українськими радикальними правими та лівими, які нині по один бік барикад. Ті коментатори, які пов'язують жорстокість на Евромайдані виключно з радикальними націоналістами, применшують причини радикалізації протестів та, свідомо чи ні, виправдовують авторитарний режим Януковича.

Переклад: Олег Науменко.

1 comment:

  1. "Das bedeutet, dass es erst möglich werden wird, die extreme Rechte zu neutralisieren, wenn die Ukraine völlige nationale Unabhängigkeit erlangt"

    Was aber, wenn es nicht mehr möglich sein wird, die extreme Rechte zu neutralisieren, wenn die Ukraine völlige nationale Unabhängigkeit erlangt hat?

    Wie in Deutschland 1933, dem Kabinett der Einrahmung etc, was dann folgte, sollte bekannt sein.

    ReplyDelete